Секція 7.
Управління в трансформаційній економіці
______________________________________________________________________
Бондарева Ліна Володимирівна
аспірант кафедри філософських та
суспільно-політичних наук
ОРІДУ НАДУ при Президентові України
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСТУПНОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ НАСЕЛЕННЮ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
Процеси європейської інтеграції та інституційного перетворення у медико-соціальній сфері сприяють формуванню нової системи управління нею, яка має на меті пошук можливостей забезпечення всім верствам населення доступного, якісного медико-соціального забезпечення. Особливої уваги заслуговує проблема удосконалення державного управління системою охорони здоров’я по забезпеченню доступності медичної допомоги населенню, де колосальний розрив між цілями і можливостями здійснення ринкових перетворень не дає змоги повноцінно керувати охороною здоров’я населення за недостатніх обсягів бюджетного фінансування медичної галузі в умовах конституційних гарантій утримання існуючої мережі медичних закладів, незалежно від обсягів і якості їх діяльності. Внаслідок чого простежується втрата загальнодоступності медичної допомоги і посилення невідповідності між пропозицією і попитом на неї [4, с. 210].
Доступність і якість – це дві складові, на які повинні орієнтуватися перетворення в системі охорони здоров’я на сучасному етапі. Як слушно зазначає Д.В. Карамишев у першу чергу має бути забезпечена доступність, а потім якість: закон переходу кількісних змін у якісні [3, с. 8].
Розглянемо, що собою уявляє ринок медичних послуг і якими шляхами можна забезпечити доступність медичної допомоги населенню в умовах ринкової економіки.
З економічної точки зору ринкова економіка – це система, у якій обмін результатами праці здійснюється відповідно до вимог економічних законів товарного виробництва й обороту, а ринок – це складна система економічних взаємовідносин, що виникають між виробниками і споживачами з приводу купівлі-продажу товарів та послуг.
Ринок галузі охорони здоров’я являє собою сукупність наявних та потенційних товарів та послуг, спрямованих на захист і відновлення здоров’я.
У маркетингових системах охорони здоров’я в Україні немає місця такому поняттю, як медична допомога, а існує елемент ринку медична послуга. Медична допомога – категорія неринкових відносин лікаря і пацієнта [1, с. 335]. Конституція України проголошує соціальну справедливість у системі охорони здоров’я й державні гарантії в одержанні безоплатної медичної допомоги. Відповідно до законодавства України, в закладах охорони здоров’я недержавної форми власності невідкладну медичну допомогу надають безкоштовно.
Особливості ринку медичних послуг полягають у специфічності праці медичних працівників, коли збереження життя пацієнта, гуманітарна місія охорони здоров’я і етична сторона лікарської діяльності набагато переживають економічну доцільність і рентабельність медичної діяльності.
Здоров’я є унікальним благом. Відсутність допомоги в разі хвороби завдає страждання людині, і тому не можна здійснювати тільки вільний продаж медичних послуг. Тут не повинні домінувати закони ринку, коли поліпшується становище одних і погіршується становище інших. Тобто застосування ринкового механізму в сфері охорони здоров’я неможливе повною мірою. Висока вартість медичної допомоги з одного боку, і несприятливі наслідки в разі її відсутності з іншого – суперечності, які не характерні для жодного блага.
Ринок в охороні здоров’я є неспроможним і з огляду на соціальні чинники, оскільки найбільшу потребу в медичній допомозі мають особи з низьким доходом. Бідні сім’ї схильні відкладати на це кошти або відмовлятися від деяких типів лікування, оскільки витрати на медичне обслуговування становлять відносно велику частку їх бюджету. Водночас, оскільки медична допомога складається переважно з послуг, бідні верстви населення мають обмежені можливості у доступності медичної допомоги у разі захворювання. Це призводить до додаткового збільшення різниці у стані здоров’я багатих і бідних та зменшення тривалості життя серед бідних.
Тому основою розвитку системи охорони здоров’я повинен стати принцип суспільної солідарності, коли забезпечується доступність медичного обслуговування для різних вікових груп населення, між окремими групами населення, які відрізняються за рівнем доходів, між самотніми особами та сім’ями, а також між групами населення з низьким та високим ризиком стосовно стану здоров’я.
За Л. Доуілом (Doyal), здоров’я є необхідною умовою для якісного і плідного життя. Тільки здорова людина може насолоджуватися всіма гранями життя, брати участь у суспільному житті, допомагати іншим [4, с. 38]. Відповідно з’являються певні моральні зобов’язання перед близькими людьми і суспільством, і ці зобов’язання визначаються в можливості отримання в разі необхідності медичної допомоги. Якщо неможливо всім громадянам надати все найкраще для процвітання, то всі вони мають отримати свою рівну частку (однакову допомогу).
Л. Доуіл вважає, що:
- доступ до медичних втручань має бути розподілений між окремими зверненнями, тобто так, щоб люди, які страждають на одне захворювання, не виявлялися в гіршому становищі, ніж з іншим станом здоров’я;
- всередині однорідної за характером втручання групи доступ до медичної допомоги необхідно надавати тим, у кого більша відносна потреба (загроза смерті, інвалідність тощо);
- якщо раціональна диференціація неможлива, то допомогу необхідно надавати почергово (за принципом черговості);
- ресурси не слід витрачати на неефективні медичні втручання;
- право людей на допомогу не повинно зумовлюватися їх способом життя [4, с. 39].
На сучасному етапі доступність соціально гарантованої медичної допомоги населенню на первинному рівні повинна забезпечуватися мережею центрів первинної медико-санітарної допомоги, до складу яких входять фельдшерсько-акушерські пункти та сільські лікарські амбулаторії (у тому числі загальної практики – сімейної медицини), які стовідсотково укомплектовані фельдшерами та лікарями, забезпечені санітарним автотранспортом та якісним телефонним зв’язком. На вторинному та третинному рівнях доступність медичної допомоги повинна забезпечуватися лікарнями у складі “госпітальних округів”, обласними лікарнями та науково-дослідними інститутами. Медична допомога державними медичними установами повинна надаватися в рамках державних соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я, визначених у Законі України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” [2, с. 51], а також на підставі лікувально-діагностичних стандартів й реабілітаційних стандартів, де чітко вказати, що має надаватися й провадитися в державних лікувально-профілактичних установах як медична допомога, а що в спеціалізованих структурах різних форм власності на договірних умовах як медична послуга.
Впорядкувавши обсяги медичної допомоги до реальних норм, які будуть визначати їх скінченність, використовуючи при цьому об’єктивні критерії й перевівши подальші дії медиків у розряд медичних послуг, де домінують закони ринку й з’являються ті, хто споживає медичні послуги, й ті хто їх робить, ми зробимо перший крок до формування якісно нових взаємин у системі охорони здоров’я по забезпеченню доступності медичної допомоги населенню.
Не виключаємо й ринкові механізми у сфері охорони здоров’я щодо забезпечення доступності медичної допомоги населенню, але вони повинні йти за соціальними, і лише після забезпечення соціальної складової можна говорити про ринок.
Список літератури:
1. Баєва О. В. Менеджмент у галузі охорони здоров'я / О. В. Баєва. – К. : Центр учбової л-ри, 2008. – 680 с.
2. Державна політика в соціогуманітарній сфері : Навч. посіб. [В. П. Трощинський, П. К. Ситнік, В. А. Скуратівський та ін.] ; за заг. ред. О. Ю. Оболенського, С. В. Сьоміна, А. О. Чемериса, В. П. Трощинського, С. В. Загороднюка, О. Л. Приходько, Л. О. Воронько. – К. : Вид-во НАДУ, 2007. – 96 с.
3. Карамишев Д. В. Стратегічне управління інноваційними процесами в системі охорони здоров'я : державні механізми : [Моногр.] / Д. В. Карамишев. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2006. – 304 с.
4. Солоненко Н. Економіка охорони здоров'я : Навч. посіб. /Н. Солоненко. – К. : Вид-во НАДУ, 2005. – 416 с.
5. Фуртак І. Напрями удосконалення державного управління охороною здоров'я в Україні / І. Фуртак, О. Грицко // Ефективність державного управління [Текст] : зб. наук. пр. – Вип. 26 / за заг. ред. чл.-кор. НАН України В. С. Загорського, доц. А. В. Ліпінцева. – Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2011. – С. 210-215.
Дмитрієва Наталія Сергіївна,
магістр,
Хмельницький національний університет
РИНКОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ
Протягом остaнніх років в Укрaїні відбулися певні позитивні зрушення у вирішенні соціaльних проблем, aле першорядні проблеми у соціaльній сфері зaлишaються не подолaними. Фундaментaльні фaктори, у тому числі і бездонні структурні зрушення в економіці, удосконaлення оргaнізaційно-технологічної структури господaрства, новa роль людини в економіці, оптимізація взaємодії держави і ринку, посилення знaчення корпоративної форми влaсності, нa жaль, ще не прaцюють ні нa сьогодення, ні нa мaйбутнє соціaльного розвитку укрaїнського суспільствa.
Тaкий стaн соціaльної сфери Укрaїни обумовлюється нaсaмперед дією зaгaльноекономічних чинників, a сaме: недоліками у реформувaнні вітчизняного промислового виробництва тa aгрaрного секторa, недостaтнім плaтоспроможним попитом тa нерозвиненістю внутрішнього ринку, знaчним поширенням тіньової економіки, незначною ефективністю мехaнізмів стимулювaння інновaційних процесів тa реaльного секторa економіки, недолікaми упрaвління коштaми держaвного бюджету, низьким рівнем держaвного регулювaння економічним тa соціaльним процесaми тощо.
Одним із шляхів виходу з цього є суттєве покрaшення формувaння держaвної бюджетної політики тa її основної склaдової соціaльного розвитку.
Аналізуючи сьогочасні важелі державного механізму соціального захисту, необхідно перевести увагу на те, що вони уклалися в кризовий період, період початку переходу до ринкових відносин. Нові умови порушують потребу розробки і впровадження нових механізмів у системі соціально-економічних відносин. Так з поглибленням ринкових відносин хід реформування системи соціального захисту мусить виходити із конститутивних домінант, які наведені на рисунку 1.
Згідно цих домінант необхідно передвістити створення неподільного механізму соціального захисту курсом забезпечення: розвитку платних соціальних послуг; державної підтримки розвитку недержавних установ, які надають платні послуги; розвитку недержавних страхових фондів за допомогою яких громадяни могли б отримувати необхідні платні послуги більш висотних стандартів; відновити платоспроможності населення до рівня, що дозволяє одержувати послуги на ринкових засадах щодо соціального захисту [1].
Але для цього варто вирішити ланцюг проблем, що дозволить більш цілеспрямовано та адресно реалізувати напрямки соціального захисту. До таких проблем слід віднести: забезпечення потрібної достовірності щодо визначення реального сукупного доходу сім'ї, самотніх непрацездатних людей, яким потрібна допомога з сторони держави; досягнення об'єктивності оцінки при формулюванні реального опорного критерію малозабезпеченості (мінімального доходу) та прожиткового мінімуму; підготувати методику формулювання рівня соціально небезпечної бідності. Засоби здійснення політики соціального захисту населення не зайве представити у вигляді блоків (рис. 2) [1].
Соціальний захист зацікавлень працюючих повинен складатися із системи заходів, які обороняють їх від безробіття чи втрати (зменшення) доходів, позаяк в ринкових умовах саме можливість отримання роботи є головною засадою втіхи кожною людиною достатнього рівня життя. Дійова система соціального захисту повинна заохотити працездатну частину населення до високопродуктивної праці і гарантувати повне забезпечення для працездатних категорій громадян (рис.3) [2].
Нагальна проблема соціального захисту полягає у реформуванні системи соціального обслуговування та наданні допомоги малозабезпеченим прошаркам населення. Необхідно вивчити нові механізми виконання діючих законодавчих актів з питань соціальної політики, поліпшити механізм фінансування державної соціальної допомоги, що убезпечить гарантований рівень соціального захисту малозабезпечених та найбільш вразливих прошарків населення [3].
Отже, першочергового значення в умовах України набувають такі пріоритети розвитку системи соціального захисту населення:
- удосконалення системи державної соціальної допомоги;
- реформування системи соціальних послуг;
- формування дієздатної системи соціального страхування.
Використана література:
1 Боярчук Т. В. Регулювання системи соціального захисту населення та напрями її удосконалення/ Т. В. Боярчук // Вісник Технологічного університету Поділля. Економічні науки. - 2004. - № 6. - С. 257-260.
2 Боярчук Т. В. Напрями удосконалення системи соціального захисту економічно активних верств населення в Україні / Т. В. Боярчук // Вісник Технологічного університету Поділля. Економічні науки. - 2004. - № 3, Ч. 2. - С. 42 - 46.
3 Боярчук Т. В. Структура системи соціального захисту найбільш вразливих верств населення в Україні / Т. В. Боярчук // Вісник Технологічного університету Поділля. Економічні науки. - 2003. - № 5, Ч. 2. Т. 2. - С. 191 - 195.
Pirus Roksolana Volodymyrivna
Institute of Tourism and Management
The Vasyl Stefanyk Precarpathian National University
THE WAYS OF IMPROVING THE SYSTEM OF PERSONNEL MANAGEMENT ON THE EXAMPLE OF TOURIST ENTERPRISE LTD. “STAR TRAVEL”
Stating the issue, its links with practical tasks. The content of the personnel management is to comprehensive lye valuate there lationship on the work place related to employment and supply of labour, payment, fluctuation of manpower, tendencies of development, problems and prospects.
The work of travel companies needs to be planned in an integrated manner, taking into consideration all the aspects of legislation concerning other sector such as transport, employment, health, agriculture, contacts and others.
It should be noted that the implementation of these recommendations slowly starts in Ukraine. The first real steps towards legislative support and complex planning of the national tourism industry have been done.
Thus, the legalframework ofthe tourismindustry in the country waslaid in the Law of Ukraine“On Tourism”of11/18/2003 No.1282-IV [1]. It has become the legal foundation for develop in gaset of industry regulatory guidance documents governing the specific aspects of tourism.
Inthe Constitution of Ukrainethe right of every citizento rest is legallyenshrined, but in order to realize this right, a number of problems of social orientation, such as: transport, roads, organizing accommodation and food – everything thatconsumer oftravellers’ servicesuses in the specificarea.This is thecreationof thetourist infrastructure, which is defined astourism product.
The urgency of the topic. One of the key factors of producing of any kindof goods and services along with the investment capital (fixed assets andworking capital) is man power. In modern conditions thelabour force (itself)is regarded asthe main capital owned bythe company. The scientific and technological progressand accordingly the in crease in high technologies prearrange the growth of requirements to professional, social, psychological qualities and cultural level ofan employee.The effective management ofthe human resourcesas a particularfeature of activityrelated tohiringof employees, their training, assessment and paymentof their workis an important background of the effective functioning of theproduction. The traine dandhighly-skilled workers, who are in the state of the enterprise, are called the staffor personnel [8, 9].
The main purpose ofthe personnel management is to provide the enterprise with the employees, who are appropriate to therequirementsof theirprofessionalandsocialadaptation.
The main tasks which are solved bythe structureof the personnel management are: planning of the needs ofthe enterprise in human resources, the search andselection ofthe required personnel, training andimproving of their skills, management of the labour motivation, the creation of conditions forin creasing of productivity, the control of the changing of employees’ status, the legal issuesof labour terms.
Allthe organizational and management activities and, above all, the motivational activities, are totallyaimed at the intensification of theinternal resourcesof allemployees and their mostefficient usage.
The purpose ofthe studyis to provethe principlesand methods of staff strategy developmentmanagementof enterpriseson the example of touristenterpriseLtd.“StarTravel”, as well asto determine the optimalways ofthe improvementof the personnel management systemof the touristenterprisein the contemporary economic conditions.
According tothe goalthefollowing tasks are solved: 1) the researching of themethods ofdeveloping the human resources strategyof the company; 2) the analysis of the current trends in the human resource management and their use in the considered enterprise; 3) the developing of the recommendations for the improvement of the process of the personnel management of the researched company.
The main material. The basisofthe humanservices consists of the following factors: 1) the framing of the enterprise(planning, selection in gandhiring, firing, turn over analysis, etc.); 2) the development ofworkers (professional orientationandretraining, certification and evaluation ofthe personnel, promotion organization); 3) the improving of the enterpriseof work and its stimulation, creating the safe working environment.
The strategyof human resources, the prospective guidance of the staff, its recovery and improvement, the development of motivation should be developed in the enterprise.
The management of any enterprise involves two main aspects.The first aspectis defining of the company’s goals.The secondaspectis management of the enterprise, which contains the people management too. The first and secondaspects of management are closely connected. The strategic management involves such kind of management where the head of the company must make the rightmaterial andl ogical decisions, on the one hand, anddirect, stimulatethe activities of the employees on the objectivesandtasksof the firm,– on the otherhand [3, 201].
The multipleroles in which the manager appears can be selected as the following:
Manager-diplomat. Among the skills and abilities of the manager is the ability tonegotiate.
Manager-innovator.The labour productivityis much easierto increasewith the help ofnew techniquesandtechnologies,thanrepairing theoldequipment.
Manager-managing. It’s particularly expected from him: 1) to haveof common knowledgein the field ofenterprise management; 2) to be competent intechnology; 3) to be a master notonlyin the administration process but alsoin entrepreneur ship, the ability to master the situationon the markets, to take the initiativeandactivelyre-distribute the resources of the companyin the mostadvantageousfields; 4) to make the well-groundedand competent decisions based onthe coordinationwith managersandemployeesof the units, the participation of everyone in theexecution.
The organization which is described in this work and on the basis of which the further work is carried outisthe tourism enterprise Ltd. “Star Travel”. The Ltd.“StarTravel”has been valid since07/19/2005on the tourism market.The head officeis locatedinKyiv.The “Star Travel”is alimited liability company. It was foundedin 1997in Moscow (Russia). Since 2005 it has been working in Kyiv (Ukraine). Today one of the priorities of the companyis education and recreation abroad, cultural exchange programs,internships abroadandsellingtickets. During its workthe number ofpartners of the company has expanded.
Alongwith Britain, it offers educational programsin Ireland, Malta, Switzerland,Spain, France,Germany, Austria, Greece, New Zealand, Australia, the USAandCanada.More than 200schoolsworldwide.
The company“StarTravel”offers the followingprograms:
1. Summer practice in Greece.
2.Work and Study Canada.
3.Internshipin France, China, educationandtraining inGreece.4.Internship USA, Professional Career Training USA.5.Work and Travel USAand others.
The companyhas fourbranchesin Ukraine: Kyiv, Lviv, Kharkiv, Ivano-Frankivsk. The Ltd. “Star Travel”is a small company with the functional management system,widelyengaged inforeign economic activities as a tour agent, working with tour operatorsworldwide.
It workseffectively.The evidence of it are: the high level ofprofitability, the continued growthofincomeand the highperformancelevelofthe enterprise. The typeof the organizational structureisfunctional and linear.The highestgoverning body is theGeneral Manager,and thechiefaccountant, the heads of branches andthe managers, who are subjected to him/her.
During the analysisof the Ltd. “Star Travel” itwas found thatthe company managers are working and performing all their functions and duties effectively. But there are some remarks on the weak motivation of workers, the lack of modernization of the equipment and its supplies, the lackof development ofthe range of services.
Conclusions.To understand thespecifics ofa particular company one shouldanalyze the elements that make up theorganization: the purpose, structure, management, finance, personnel and technology. Knowing thegoal, one can select the appropriate technology, based on the available resources (both financial and human), and also the systemof management.
The life of the organization flows according tothe law: the formation stage passes to the stageof intense growth, followed by stabilization stage, and then the recession stage.Ifthe companygains a footholdin the market, it may take several cyclesof its development, the longer periods,whichdiffer one from the other by the valuable setsand the orientation of the organization [7, 216].
The Improvement of the organizational structure of the enterprise shows the need to establishthe optimalsize and structureof the enterprisemanagementsystem, and the number of employeesof industrial divisions and subdivision. The perfection of the system of planning, accounting andcontrol of the main indicators of touris men terprises Ltd.“StarTravel”can be doneby the implementing of an effective system ofthe internal control, the wide and full implementation ofthe computer technology, the development of computer networks and the usage of the modernsoftware.These factors correspond tocost-effective and competitive systemofthe financial management, the budgeting, the management of financial flows andthe expenses.
References:
1. On Amendmentsto the Lawof Ukraine “On Tourism”from18.11.2003 №1282-IV[E-Resource]. – Access mode: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1282-15.
2. Bazariv T. I., Malinovskii P.V. Personnel Managementin Conditions of the Crisis.–K.: Lybid, 2008.–350p.
3. Vinogradskii M.D, Beliaeva S. V., Vinogradska A.M., Shkanova A.M. Personnel Management. Navch. pos. for VNZ.– K.:TSUL. – 2006.– 500p.
4. KyfiakV. The Organizationof Tourismin Ukraine : navch. pos. / V.F. Kyfyak. –Chernivtsi : Knygy-XXI. – 2003. – 298p.
5. Lukianchenko N.D. The Remuneration of Labour as an Important Component of Social and Labor Relations / N.D. Lukianchenko. – K. : Pracia. – 2004. – 218p.
6. Fundamentals ofPersonnel Management/ ed. prof. B.M. Henkina. – M.: «VysshaiaShkola». – 1996.– 383p.
7. Abdullin R. New Approaches to the Management of Enterprises in Ukraine //Business, Economics and Law. – 2009.– №10.– p.216-218.
8. Bratchenko V. FThe Personnel Management of the OrganizationinModern Conditions//Personal. – 2006.– №3.–p.90.
9. Kravchenko T.S. Analysis of Concepts of Personnel Management//Personal. – 2005. – №7.–p.92.
Скиба Марина Валеріївна,
к.держ.упр.,
доцент кафедри економічної теорії
НПУ ім.М.П.Драгоманова
Основні напрями забезпечення активізації інвестиційної діяльності як чинник модернізації економіки України
Завдання підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки шляхом проведення широкомасштабної модернізації актуалізує проблему пошуку шляхів активізації інвестиційної діяльності. На вирішення цього питання спрямована низка державних програм [1], [2], [3], що доводить важливість даного питання для практики державного управління.
Різноманітні аспекти державного регулювання інвестиційної діяльності досліджувались в працях: В.Бодрова, А.Гальчинського, М.Гамана, В.Гейця, Ю.Ковбасюка, В.Мартиненка, А.Пересади, О.Поважного, В.Розпутенка, А.Чухна та багатьох інших. Разом з тим, багатогранність цієї проблематики не дозволяє в повній мірі висвітлити всі аспекти державного управління інвестиційною діяльністю в існуючих наукових працях, зумовлюючи потребу більш широкого розгляду даного питання.
Аналіз статистичних даних, представлений Державною службою статистики України доводить, що у 2011 році, завдячуючи низькій базі порівняння минулого року, мала місце тенденція активізації інвестиційних процесів, що випереджала загальноекономічну динаміку [4]. Так, за підсумками 2011 року у порівнянні з попереднім роком зростання інвестицій в основний капітал становило 22,4 %, тоді як приріст обсягу ВВП був 5,2 %, а приріст промислової продукції 7,6 %. Проте, це є недостатнім для здійснення широкомасштабної модернізації економіки. Не формують надійного підґрунтя для модернізації економіки: процеси нагромадження капіталу, що є недостатніми для розширеного відтворення основного капіталу; нераціональна (з надмірно високою часткою фінансово-посередницьких секторів економіки) структура інвестицій в основний капітал; незначні у порівнянні з найбільш економічно розвиненими країнами світу обсяги прямих іноземних інвестицій в Україну.
За оцінками аналітиків, інтегральний індекс інвестиційної активності в Україні у квітні 2012 року становив 4,2 за 10 бальною шкалою [5], а за оцінками Європейської бізнес асоціації (ЄБА) індекс інвестиційної привабливості становив 2 бала за 5-бальною шкалою [6]. Зі 149 опитаних керівників компаній-членів ЄБА 26% назвали перешкодою для поліпшення інвестиційного клімату - негативну політику уряду, 18% - постійний тиск з боку державних органів, 25% - податковий тягар, 13% - митний тиск.
Аналізуючи наукові джерела можна стверджувати, що більшість експертів сходяться на думці, про те що суттєвому зростанню обсягів інвестицій в економіку перешкоджає несприятливий інвестиційний клімат [5, 6, 7, 8], а саме: корупція, адміністративні бар’єри (зокрема, отримання дозволів на будівництво), податкова політика, недосконалість механізмів захисту прав власності, слабка інституційна структура та низька ефективність ринків товарів і послуг, які придушують конкуренцію та перешкоджають розвитку підприємництва в країні тощо.
З метою поліпшення інвестиційного середовища, як основного чинника забезпечення активізації інвестиційної діяльності необхідно:
1) продовжити взятий владою курс дій на зниження рівня корупції в Україні;
2) активізувати реформу дозвільної системи та системи ліцензування у напрямку скорочення кількості дозволів у сфері господарської діяльності; скоротити перелік видів підприємницької діяльності, що підлягають ліцензуванню; зменшити кількість документів, що вимагаються від підприємств, переглянути вимоги до отримання дозволів у напрямку їх оптимізації, сформувати ефективну систему обміну інформацією; продовжити розвиток електронних сервісів;
3) зменшити податкове навантаження на суб’єктів господарювання та удосконалити систему адміністрування податків;
4) продовжити дії щодо адаптації норм вітчизняного митного, податкового та корпоративного законодавства до норм Європейського Союзу.
5) проводити довгострокову державну цінову і тарифну політику у сфері природних монополій у напрямку поступового переходу до стимулюючих методів регулювання.
6) прийняти Постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру інвестиційних проектів та проектних (інвестиційних) пропозицій» ведення якого передбачено п. 8 ст. 12-2 Закону України «Про інвестиційну діяльність» та ін.
Отже, формування новітніх та удосконалення існуючих інструментів та механізмів державного управління спрямованих на поліпшення інвестиційного клімату в Україні сприятиме активізації інвестиційної діяльності, дозволить забезпечити модернізацію економіки України, підвищити її конкурентоспроможність.
Список використаної літератури:
1. Програма економічних реформ на 2010 – 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».
2. Постанова КМУ «Про затвердження Програми розвитку інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні» // Офіційний вісник України. – 2011. – № 28. – С. 94. – Ст. 1173.
3. Постанова КМУ «Про затвердження Державної програми розвитку внутрішнього виробництва» // Офіційний вісник України. – 2011. – № 86. – стор. 9. – Ст. 3139.
4. Офіційний сайт Державної служби статистики України. // Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
5. Качество инвестиционного климата и уровень инвестиционной активности в Украине // Режим доступу: http://www.rb.com.ua/rus/marketing/research/8429. - Заголовок з екрана.
6. Індекс інвестиційної привабливості ЄБА // Режим доступу: http://www.eba.com.ua/ua/about/projects/investment-index.
7. Ease of Doing Business in Ukraine. // Режим доступу: http://doingbusiness.org/data/exploreeconomies/ukraine. - Заголовок з екрану.
8. Інвестиційний клімат в Україні: яким його бачить бізнес.// Режим доступу: http://www.ifc.org/ifcext/uspp.nsf/AttachmentsByTitle/Ukraine-IC-Report_Nov2011/$FILE/Ukraine-IC-Report_Nov2011_UKR.pdf. - Заголовок з екрана.
Немає коментарів:
Дописати коментар